У жодній європейській країні немає зарплатних проектів і "зобов'язалівки" для працівника обслуговуватися в конкретному банку.
Майже десятилітня епоха так званого "зарплатного рабства" в Україні добігає кінця. 15 червня 2015 року стане ще одним ключовим днем в історії становлення української демократії. Саме в цей день Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва № 826/3998/15 зобов'язали Кабінет Міністрів скасувати скандальні рішення про примусове переведення бюджетників у державні банки. А вже восени у Верховній Раді розглядатимуть одразу два законопроекти, які передбачають покарання за насильницьке нав'язування співробітникам послуг того чи іншого банку.
"Сама по собі наявність такого рішення суду є дуже показовою для судової практики нової України, ознакою того, що в країні почали працювати закони, а не "поняття", - говорить В'ячеслав Котельников, керівник громадської організації "Асоціація захисту фінансових прав". - Поняття "зарплатний проект" є своєрідним феноменом, із яким знайомі виключно громадяни пострадянських держав. Нав'язування співробітникам послуг того чи іншого банку - це пряме порушення базових прав людини, і цьому явищу в Україні час піти в минуле, тим більше вже чинні закони забороняють тиск на працівників, і те, що робить сьогодні уряд, заганяючи бюджетників до підконтрольного прем'єру банку, є протизаконним, що вчергове підтвердив суд".
Однозначно проти нав'язування бюджетникам "свого" банку виступають і керівники місцевих органів влади та комунальних підприємств. "Я всіх своїх працівників вчу дружити з калькулятором. Змушувати людей обирати банк це нечесно, не правильно, - каже Роман Саушкин, керівник Кузнецовського комунального підприємства на Рівненщині. - Ті керівники бюджетної сфери, які насправді думають про підприємство і своїх людей, ніколи не погодяться на примусове переведення зарплатних карт в один банк, це просто неефективно і незручно".
Втім, у справі остаточної перемоги останньої узаконеної форми людського рабства тепер погрожують сказати своє вагоме слово - напередодні місцевої виборчої кампанії - народні обранці. Небаченою раніше увагою до проблеми "примусу" вже відзначилися одразу кілька провладних депутатських груп. Так ще на початку липня депутати від Батьківщини і Самопомочі Ігор Луценко та Ярослав Маркевів зареєстрували законопроект № 2287-а "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав працівників на вільний вибір банку для отримання заробітної плати), який передбачає адміністративну відповідальність керівників будь-якого рівня за примушування підлеглих обслуговуватися в конкретному банку.
А вже до середини літа група депутатів від Блоку Петра Порошенка реєструє альтернативний законопроект № 2287-а-1 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав людини на вільний вибір банку для отримання заробітної плати, пенсії, інших виплат та заходів з економії коштів бюджетних організацій, державних і комунальних підприємств). У цьому варіанті законопроект у принципі примус щодо підлеглих прирівнюється до грубого порушення законодавства "Про працю" і передбачає кримінальну відповідальність.
До речі, в жодній європейській країні немає зарплатних проектів і "зобов'язалівки" для працівника обслуговуватися в конкретному банку. Запитайте у Німеччині чи країнах Балтії, що таке зарплатний проект - вас просто не зрозуміють. А з 2014 року така "ломка" практики зарплатних проектів проводиться в Грузії. Там тепер кожен співробітник державного сектора сам дає в бухгалтерію свої банківські реквізити, куди перераховувати зарплату. Для цього Казначейство Грузії впровадило спеціальну програму і бухгалтер тільки вказує номер рахунку працівника в міжнародному форматі. Навіть в такій країні, як Росія, вже давно ухвалили закон про скасування зарплатного рабства, який забороняє роботодавцю втручатися в процес отримання працівниками своїх грошей.
Залишається сподіватися, що і в нашій країні закони і демократія будуть значити набагато більше, ніж бажання чиновників поставити під контроль всі, в тому числі, і особисті фінанси українців.